Стаття розкладу хвороб	Назва хвороб і фізичних вад (дефектів)	Контингенти, що проходять медичний огляд за графами розкладу хвороб
		Громадяни при приписці до призовних дільниць та призові на строкову військову службу
1	2	Графа I
	Хвороби вуха та соскоподібного відростка
33	Хвороби зовнішнього вуха, крім хронічної рецидивної екземи	Придатні
34	Негнійний середній отит і хвороби слухової труби, середній отит з виділенням гною, мастоїдит, інші хвороби середнього вуха і соскоподібного відростка:
	а) двосторонній або односторонній, з поліпами, грануляціями в барабанній порожнині, карієсом кістки або супроводжуваний хронічними захворюваннями носа або біляносових пазух і стійким порушенням носового дихання;	Непридатні до військової служби у мирний час, обмежено здатні у воєнний час
	б) двосторонній або односторонній епітимпаніт, не супроводжуваний захворюваннями, зазначеними в пункті "а";	Непридатні до військової служби у мирний час, обмежено здатні у воєнний час
	в) інші залишкові явища хвороб середнього вуха та соскоподібного відростка; стійкі сухі перфорації епітимпанальної частини барабанної перетинки	Придатні
35	Синдром запаморочення та інші хвороби вестибулярного апарату:
	а) стійкі, значно виражені вестибулярно-вегетативні розлади, супроводжувані симптомами меньєрівського захворювання;	Непридатні до військової служби зі зняттям з військового обліку
	б) нестійкі, рідко рецидивні, помірно виражені вестибулярно-вегетативні розлади;	Непридатні до військової служби у мирний час, обмежено здатні у воєнний час
	в) стійка виражена чутливість до вестибулярних подразників	Придатні
36	Отосклероз, інші хвороби вуха, глухота:
	а) стійка повна глухота на обидва вуха або глухонімота;	Непридатні до військової служби зі зняттям з військового обліку
	б) стійка повна глухота або стійке зниження слуху при сприйнятті шепітної мови на відстані до 1 м на одне вухо, при сприйнятті шепітної мови на відстані до 2 м на друге вухо;	Непридатні до військової служби у мирний час, обмежено здатні у воєнний час
	в) стійка повна глухота на одне вухо при сприйнятті шепітної мови на відстані від 2 до 4 м на друге вухо або стійке зниження слуху при сприйнятті шепітної мови на відстані до 2 м на одне вухо і на відстані 3 м на друге вухо	Непридатні до військової служби у мирний час, обмежено здатні у воєнний час
37	Стани після перенесених гострих хвороб вуха і соскоподібного відростка, травм та хірургічного лікування	Тимчасово непридатні

 

Хвороби вуха та соскоподібного відростка

Стаття 33. Військовослужбовці, які страждають на хронічну рецидивну екзему зовнішнього слухового проходу, вушної раковини, привушної області, за відсутності ефекту від лікування у стаціонарних умовах, оглядаються за статтями 67 "б", 67 "в" Розкладу хвороб.

Стаття 34. При хронічних захворюваннях середнього вуха призовникам та військовослужбовцям пропонується лікування.

Після радикальних або реконструктивно-відновних операцій на середньому вусі з добрими найближчими результатами призовникам за статтею 37 Розкладу хвороб надається відстрочка від призову до 6-ти місяців, а військовослужбовцям - звільнення для амбулаторного лікування.

До пункту "а" належать стани після хірургічного лікування хронічних захворювань середнього вуха з неповною епідермізацією операційної порожнини за наявності у ній гною, грануляцій або холестеатомоподібних мас.

Після радикальних або реконструктивно-відновних операцій на середньому вусі при повній епідермізації післяопераційної порожнини огляд проводиться за пунктом "в".

Особи, у яких є рубець барабанної перетинки без порушення її рухомості та барофункції, є придатними до військової служби в усіх родах військ та до вступу до ВНЗ.

Стаття 35. До пункту "а" належать різко виражені меньєроподібні захворювання, а також інші тяжкі форми вестибулярних розладів органічного або функціонального характеру, приступи яких спостерігалися при стаціонарному обстеженні або підтверджені спеціалізованим лікувально-профілактичним закладом.

До пункту "б" належать випадки меньєроподібних захворювань, приступи яких мають короткочасний перебіг, з помірно вираженими вестибулярно-вегетативними розладами, що не мають значного впливу на виконання службових обов'язків.

До пункту "в" належать випадки різко підвищеної чутливості до закачування при відсутності симптомів вестибулярних розладів і захворювань інших органів. Особи, оглянуті за графою I, до служби в аеромобільних військах, плавскладі, морській піхоті, спецспорудах є непридатними. Вирішуючи питання про придатність до служби у плавскладі, треба пам'ятати, що до качки можливе звикання.

У випадках, коли у військовослужбовців закачування систематично призводить до втрати працездатності у морських походах та відсутності позитивних результатів тренувань (не менше одного року), на підставі даних характеристик командування, лікаря частини та результатів обстеження вестибулярно-вегетативної чутливості приймається постанова про непридатність до служби у плавскладі, морській піхоті. У разі підвищеної чутливості до закачування не можна обмежуватись обстеженням лише вестибулярної функції без глибокого всебічного обстеження усього організму, оскільки вегетативні рефлекси можуть виходити не тільки з вушного лабіринту, а й з інших органів.

Результати вестибулометрії у ряді випадків оцінюються разом із невропатологом.

Якщо є підозра на тимчасовий характер вестибулярних розладів, то потрібне всебічне, часто стаціонарне, обстеження та лікування.

Під час відбору поповнення у плавсклад критерієм стійкості до закачування слугують результати дослідження отолітової реакції або проби безперервної кумуляції прискорень Каріоліса. Особи, які дають при цьому дослідженні різку вестибулярну реакцію 3 ступеня, є непридатними для служби у плавскладі.

Під час оцінювання результатів дослідження вестибулярної функції слід ураховувати, що навіть різко виражені захисні рухи 3 ступеня без інтенсивних вегетативних реакцій не можуть бути підставою для прийняття постанови про непридатність до служби у плавскладі: ця реакція на подразнення вестибулярного апарату не є стійкою і, як правило, при відповідних тренуваннях зникає.

Під час огляду кандидатів до ВНЗ дослідження вестибулярного апарату обов'язкове.

Стаття 36. Для придатності до військової служби осіб, яких оглядають за графами I, II Розкладу хвороб, сприйняття шепітної мови повинно бути на відстані не менше 1 м на одне вухо та 4 м на друге вухо або 3 м на обидва вуха. Стійка повна глухота на обидва вуха або глухонімота повинні бути підтверджені лікувально-профілактичними закладами, установами або навчальними закладами для глухонімих.

Для визначення пониження слуху потрібні, крім звичайного дослідження шепітною мовою, повторні спеціальні дослідження розмовною та шепітною мовою, камертонами і тональною, пороговою аудіометрією з обов'язковим визначенням барофункції вух.

Одноразове дослідження слуху особи, яку оглядають, недостатнє для порівняння правильності та однорідності показань. Якщо є підозра на повну глухоту на одне чи обидва вуха, то використовують методи об'єктивного визначення глухоти.

Військовослужбовці зі зниженим слухом призначаються на посади і роботу із врахуванням цього недоліку.

Під час індивідуальної оцінки придатності до військової служби враховуються конкретні умови служби військовослужбовця, характеристика командування та дані функціонального дослідження слуху шляхом перевірки чутливості через навушники з використанням електроакустичних засобів зв'язку (телефони, радіозв'язок).

Після операцій, що поліпшують слух, оглянутим за графою III Розкладу хвороб, в окремих випадках за статтею 37, надається відпустка за станом здоров'я. Після закінчення відпустки придатність осіб до військової служби визначається залежно від результатів лікування за пунктами "а", "б" або "в" цієї статті.

Комментарий Годецкого И. Ю. к ст. 33-36

Статьи могут пригодиться только тем, кто не хочет служить в военно-морском флоте в связи с морской болезнью. Имитация глухоты, обычно, тоже не проходит, так как легко перепроверяется.

 

Стаття 37. Постанова про надання військовослужбовцям відпустки за станом здоров'я після перенесених захворювань, травм, операцій може бути прийнята після закінчення стаціонарного лікування залежно від загального стану здоров'я і за умови, що спеціальне лікування закінчене, але для повного відновлення працездатності хворого потрібен термін не менше одного місяця.

Комментарий Годецкого И. Ю. к ст. 37

Если недавно вы перенесли острую болезнь, вас оперировали или врачами рекомендуется срок для восстановления более одного месяца - вам обязаны дать освобождение до следующего призыва.